СТРА́УС, а, ч. Найбільший дуже прудкий птах, який не може літати й живе перев. у жарких країнах. Страус досягає 21/2 м висоти. Він не може літати, але дуже швидко бігає, бо має сильні ноги (Фіз. геогр., 5, 1956, 140); В Асканійському зоопарку представлені всі види страусів, безліч фазанів, лебедів, диких качок і гусей (Наука і культура.., 1971, 342); * Образно. Алексіу чомусь немає та й немає. Де він ходить, отой довгоногий страус? (Чаб., Балкан. весна, 1960, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 752.