СТРАХОПУ́ДНІСТЬ, ності, ж., діал. Властивість і стан за знач. страхопу́дний. Юрчик, не дивлячися [незважаючи] на свою страхопудність,.. був надзвичайно смирною людиною (Хотк., II, 1966, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 757.