СТРАХУВА́Ч, а́, ч. Особа чи установа, яка зобов’язується виплачувати винагороду при страхуванні.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 758.
Слово "страхувач" - пояснення
Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)