СТРАШЛИ́ВО, рідко. Присл. до страшли́вий. З грохотом звалилося склепіння, земля стряслась, пил небо закривав, — і третій раз страшливо загриміло (Фр., XIII, 1954, 132).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 759.