СТРИЖ, а́, ч. Невеликий схожий на ластівку птах з видовженим тілом і довгими гострими крилами. На небі вже побіліло, вже й ластівка черкнула раз-другий, стриж верескнув, вилітаючи з глиняної норки (Дн. Чайка, Тв., 1960, 56); В кручі над річкою оселилась ціла колонія берегових стрижів. Вони літають надзвичайно швидко і страшенно галасливі (Коп., Подарунок, 1956, 85); Зграйка.. гострокрилих стрижів з пронизливим криком метнулась над полем (Донч., V, 1957, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 768.