Слово "строма" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТРО́МА1, и, ж.

1. Сполучнотканинна основа багатьох органів та тканинних утворів в організмі людини й тварини. Сполучнотканинна строма виражена неоднаково у тварин різного виду та віку (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 56).

2. Безбарвна білкова основа пластид у рослин. Мініатюрна краплина рослинного соку, збільшена в десятки тисяч разів, мала вигляд неймовірно складної системи. Ось лише деякі складові її: оболонка, світле тло (строма) (Знання.., 8, 1973, 3).

СТРО́МА2, и, ж., діал. Стромовина. Дико Терек виє й скаче між крутих камінних стром (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 170); На швидкій стромі плавати гарно, а може, навіть і небезпечно, тому завжди ці місця приваблюють багато народу (Собко, Звич. життя, 1957, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 786.