СТРУМ, у, ч.
1. Упорядковане переміщення електронів або іонів у провіднику. Для постачання енергії є установка, яка з допомогою паротурбогенератора перетворює тепло сонячного проміння в електричний струм (Наука.., 1, 1958, 6); // Електрична енергія, електричний заряд, що використовуються в народному господарстві, в побуті. Середі треба було бігти до електрогосподарства, щоб дати струм по хатах без запізнення (Ю. Янов., Мир, 1956, 282); Після свят підведуть струм до січкарні і різатимуть січку електрикою (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 43); Задиміли.. заводські димарі, покотився дротами електричний струм від потужних електростанцій (Вишня, І, 1956, 292); * У порівн. Все рясніше й рясніше бризкало на руки, на обличчя. Від кожної краплини радісний лоскіт перебігав струмом по всьому тілу (Гончар, III, 1959, 393).
∆ Випрямля́ти (ви́прямити) струм див. випрямля́ти; Змі́нний струм див. змі́нний; Конвенці́йний струм див. конвенці́йний; Перемі́нний струм див. перемі́нний; Пульсу́ючий струм див. пульсу́ючий.
2. Те саме, що стру́мінь 1, 3. Приїхала пожежна команда. Іскристою дугою вдарив міцний струм води (Стельмах, На.. землі, 1949, 274); Холодний струм повітря січе сонне, ще гаряче обличчя (Коз., Вибр., 1947, 8); Він підставив руки під вугляний струм, як підставляв колись під пшеницю, і шматки вугілля боляче вдарили по пальцях (Ю. Янов., II, 1954, 148); [Гібсон:] Ну от, і у вас заграв патріотичний струм, як у того генерала (Собко, П’єси, 1958, 87); Тичина.. ввібрав у себе живлющі струми і Пушкіна, і Маяковського, зостаючись водночас яскраво самобутнім українським поетом (Рильський, IX, 1962, 131).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 790.