СТРУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. стру́шувати. Струшуванням з рослин виловлюється ряд шкідників, наприклад жуки яблуневого квіткогриза, казарки.. та ін. (Захист рослин.., 1952, 148); До опадання плодів і до струшування їх місце під деревами слід очистити від гілок, листя, бур’янів, щоб краще було збирати насіння (Озелен. колг. села, 1955, 98); Збирають сою у фазі повної стиглості. Зерно в цей час відстає від стулок і при струшуванні торохтить (Хлібороб Укр., 9, 1965, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 796.