СТУДЕНЕ́НЬКИЙ, а, е, нар.-поет. Пестл. до студе́ний. Я не буду воду пити, вода студененька, Я не буду жону бити, жона молоденька (Коломийки, 1969, 269); Віє передзимній Вітрець студененький (Кост., І, 1967, 65); Ой чом верхи побілілі, верхи зелененькі? Ой се ж ідуть від милого слова студененькі (У. Кравч., Вибр., 1958, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 799.