СТУМА́НЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до стума́нити. По облозі, по стежині, По стуманеній долині Йдуть [хлопці] по кряжу над потоком, Над Черемошем широким (Шпорта, Вибр., 1958, 378).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 804.