СТІЙКИ́Й, а́, е́.
1. Здатний твердо стояти, триматися, не падаючи, не коливаючись; протилежне хисткий. Ваш корабель не стійкий через кіль (Ю. Янов., II, 1958, 58); Шхуну безжалісно кидало з хвилі на хвилю навіть при слабкому вітрі. Щоб зробити її хоч трохи стійкішою, Бутаков наказав навантажити її камінням (Тулуб, В степу.., 1964, 272); Щоб апарат [літальний] був стійким, Кибальчич радив приробити до нього крила (Наука.., 9, 1961, 18); // перен. Який проходить спокійно, розмірено; урівноважений. Життя його, таке стійке раніше, мовби похитнулося.. Нащо оте сонце в небі, коли її [Оленки] нема? (Гончар, Тронка, 1963, 306).
2. Який довго зберігає і виявляє свої властивості, не піддається руйнуванню, псуванню і т. ін. Стійкі пахощі чогось смачного ще міцніше забили в ніздрі тоді, коли похмурий наймит увів їх у світлицю (Речм., Весн. грози, 1961, 99); Сполучаючись із сіркою, ртуть утворює стійкий мінерал кіновар (Наука.., 10, 1963, 15); Саме хімія має дати матеріали найбільш дешеві, стійкі й доступні (Ком. Укр., 2, 1963, 16); Стійка фарба.
3. Для якого характерні стабільність, постійність; сталий. Мільйони колгоспників Радянського Союзу.. розгорнули широкий наступ за високі — і що найважливіше — стійкі врожаї (Тич., III, 1957, 299); У деяких хворих [на епілепсію] розвиваються стійкі хворобливі зміни: кволість, уповільнена мова, уповільнені рухи (Наука.., 6, 1967, 30); // Довготривалий. — Підходь, кому життя набридло, — сказав він, наставляючи кожний м’яз свого дужого тіла проти натовпу.. На хвилину встановилася рівновага. Але вона не могла бути стійкою (Епік, Тв., 1958, 261).
4. Здатний витримати зовнішній вплив, протидіяти чомусь. Пролетарсько-селянська Радянська республіка виявилась першою в світі стійкою соціалістичною республікою (Ленін, 38, 1973, 297); Дійовими шляхами одержання стійких сортів [культурних рослин] вважається шлях селекційного відбору і шлях синтетичної селекції (Хвор. с.-г. рослин, 1953, 155); // до чого, проти чого. Здатний зберігатися, існувати в несприятливих умовах (при змінах температури і т. ін.); витривалий. Всі віруси — стійкі до нагрівання і до хімічних речовин (Захист рослин.., 1952, 132); Пшениці повинні бути фізіологічно стійкі до посухи і суворих зим, мати високі хлібопекарські та технологічні якості (Хлібороб Укр., 4, 1968, 34); Далекосхідні бджоли стійкі проти хвороб (Веч. Київ, 25.IV 1968, 4); // перен. Який не піддається сторонньому, перев. негативному, впливу (про людину). Особистий приклад інструктора є важливою умовою ефективності морально-вольової підготовки.. Він сам є зразком морально стійкої людини (Знання.., 6, 1967, 30).
5. перен. Який виявляв наполегливість, твердість, непохитність у намірах, поглядах, вчинках, діях і т. ін.; вірний своїм переконанням; незламний. Усе, що зробив за своє життя стійкий комуніст-більшовик Георгій Димитров, — вічно пам’ятатиме вдячний йому болгарський народ (Тич., III, 1957, 352); Він кликав їх бути стійкими і гордими, мужніми і невтомними (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 133); Комуністи були найбільш стійкими і послідовними борцями з фашизмом (Ком. Укр., 5, 1970, 59); // Який ведеться з наполегливістю, твердістю, непохитністю. В стійкій і кровопролитній боротьбі радянський народ розгромив усіх своїх ворогів (Рад. Укр., 4.I 1959, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 710.