СТІКА́Ч, а́, ч. Пристрій для стікання соку під час видавлювання його з овочів і фруктів. Сік, що витікає з-під преса, фільтрується через волосяне сито або полуджену металеву сітку, прикріплену на кінці стікача платформи преса (Сад. і ягідн., 1957, 293).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 712.