СТІНО́ПИС, у, ч. Настінний живопис. Однією з найвизначніших пам’яток XII ст. була Нередицька церква, оздоблена розкішним щодо художнього виконання стінописом (Іст. СРСР, І, 1956, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 717.