СУ́ГОРБО́К, су́горбка́, ч. Зменш.-пестл. до су́горб. На сугорбку майнула постать і зникла в долині … (Досв., Гюлле, 1961, 108); Стала б їсти [пташка], так глибокий Сніг сугорбками замів.. бадилля реп’яхів (Щог., Поезії, 1958, 384).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 821.