СУГУ́БО. Присл. до сугу́бий. Я поставив собі за мету [у фільмі «Арсенал»] показати класову боротьбу на Україні в період громадянської війни.. Завдання було, таким чином, сугубо політичним, партійним (Довж., І, 1958, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 821.