СУДДІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до суддя>́ 2. Коли пролунав фінальний суддівський свисток, болільники не поспішали залишати трибуни Центрального стадіону (Веч. Київ, 31.Х 1968, 4); Суддівський столик; // Який складається з суддів. Суддівська колегія підводить підсумки змагань (Веч. Київ, 7.I 1957, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 824.