СУП, у, ч. Рідка страва, яка являє собою перев. м’ясний, рибний або грибний відвар з овочами, крупами і т. ін.; юшка. Годують тепер зовсім порядно, на сніданок 4 страви (суп конче), сир, вино, фрукти (Коцюб., III, 1956, 350); Висьорбавши суп, Левко Іванович береться за друге, за макарони з котлетами (Гончар, Тронка, 1963, 270); Овочевий суп; Молочний суп; Суп-пюре; *У порівн. Кипіла, як суп, Вода від тих куль (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 327).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 844.