СУ́ПЕР, а, ч., розм. Те саме, що суперобкла́динка. Переді мною книжка в барвистому художньому супері (Літ. Укр., 13.III 1970, 4).
СУПЕР… Перша частина складних слів, яка надає значення: а) розташований над чим-небудь, напр.: суперекслі́брис і т. ін.; б) головний, напр.: суперарбітра́ж і т. ін.; в) вищої якості, властивості або підсиленої дії, напр.: супераге́нт, суперта́нкер, суперфі́льтр, суперцеме́нт, супершви́дкісний і т. ін.; г) вторинний, повторний, напр.: суперінфе́кція, суперобма́зування і т. ін.; д) останній, найбільш сучасний, напр.: супермо́да, супермо́дник і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 844.