СУПЕРОБКЛА́ДИНКА, и, ж. Паперова обкладинка, яка накладається поверх палітурки книжки. З тонким художнім смаком оформив видання «Кобзаря» 1954 року В. Касіян.. На кольоровій суперобкладинці бачимо величну постать Шевченка (Мист., 3, 1964, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 847.