СУПРОВО́ДЖУВАТИСЯ, ується і СУПРОВО́ДИТИСЯ, иться, недок., чим.
1. Поєднуватися з якою-небудь іншою, побічною дією, явищем; відбуватися одночасно з чимсь. Розквартирування супроводжувалося насиллям.. Жителів зі всіма манатками викидали [фашисти] просто надвір (Тют., Вир, 1964, 403); Висаджування бульб обов’язково повинно супроводжуватись внесенням добрив (Хлібороб Укр., 11, 1969, 15); Удосконалення керівництва народним господарством повинно супроводитись всемірним спрощенням і здешевленням апарату управління (Програма КПРС, 1961, 75).
2. Спричиняти, викликати що-небудь. У багатьох культур недостача фосфорного живлення супроводжується послабленням росту пагонів, листя та коренів (Хлібороб Укр., 4, 1968, 14); Кожен турецький похід супроводився розоренням міст і сіл (Іст. середніх віків, 1955, 124).
3. Мати, містити що-небудь, крім основного; доповнюватися чимсь. Стаття супроводжується коментарями.
4. Пас. до супрово́джувати і супрово́дити 1, 5. Виробився.. певний комплекс музичних номерів, якими композитори охоче користуються, не утруднюючи себе творчими шуканнями.. Почуття позитивного героя, як правило, передаються за допомогою ліричної пісні.. — така пісня супроводжується симфонічним оркестром (Мист., 3, 1959, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 850.