СУСПЕНДО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до суспендува́ти.
2. у знач. прикм. Який суспендувався. Наявність суспендованих.. краплинок води, кристаликів льоду, пилинок і визначає забарвлення «одягу», в якому з’являється перед нами місяць (Наука.., 9, 1965, 28).
3. у знач. прикм. При якому тверді частинки речовини перебувають у рідкому або газоподібному середовищі, не сполучаючись із рідиною чи газом. В ньому [повітрі] можуть бути в суспендованому (завислому) стані.. найтонші частинки солеподібних сполук, силікатних мінералів, вапняного та інших видів пилу (Наука.., 2, 1957, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 858.