СУФЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., рідко. Те саме, що суфлі́рувати. На довершення всього захворів Олексій Монета: що мав суфлювати артистам (Мушк., Чорний хліб, 1960, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 863.