СУХОЛИ́СТ, у, ч., збірн. Сухе листя. З мого вікна видніється хатина, Закидана сухолистом рудим (Бичко, Простота, 1963, 153); * У порівн. — Це ж не весна, а справдішній пожар. Мов сухолист, горить озимина (Воронько, Тепло.., 1959, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 868.