СУШИ́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для сушіння чого-небудь. При невеликих розмірах виробництва для сушіння можна використати переносну сушильну шафу (Колг. енц,., II, 1956, 256); Довге проміння вечора простяглося по кімнаті з сушильними барабанами (Ю. Янов., II, 1958, 118); // Який займається сушінням чого-небудь. Збирати соняшник підвищеної вологості можна лише при наявності сушильного господарства (Хлібороб Укр., 2, 1968, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 874.