СУШИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що виконує роботи, пов’язані з сушінням чого-небудь. При найбільш прогресивному способі приготування і гранулювання [трав’яного] борошна.. організовують бригаду в такому складі: машиніст-сушильник, машиніст-гранулювальник, два підсобних працівники, тракторист-машиніст і причіплювач (Хлібороб Укр., 7, 1972, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 874.