СХОД, розм. СХІД, схо́ду, ч., іст. Те саме, що схо́дка 2-4. За законами про реформу [1861 р.] на селі була запроваджена нова система органів управління селянами. У селах збирався сільський сход, який обирав сільського старосту, збирача податей і т. д. (Іст. УРСР, І, 1953, 479); Схід побратимів назначений був на неділю (Фр., V, 1951, 360); — Найбільше лютує на мене Підпара. В неділю кричав на сході: таких, як Кандзюба, в Сибір (Коцюб., II, 1955, 40); [Горох:] Громадяни!.. Сход горбачівської громади оголошую одкритим (Мик., І, 1957, 60); — Тимофію! — начальницьким голосом гукнув старшина. — Ти перед людьми свого характеру не показуй! Іди проспись! Тут… громада, сход. А ти… (Смолич, Мир.., 1958, 184); На сільському сході повстанці обрали революційний комітет, якому доручили всю законодавчу і виконавчу владу (Кучер, Дорога.., 1958, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 892.