СХО́ДИ1, ів, мн. Перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню грунту. Радісно йому розкривати землянеє лоно, щоб кинути в його золотеє зерно… Кидає, сіє і от уже сходи зеленіють (Гр., II, 1963, 455); Дощ на сходи рясні впаде — зеленіє усе, цвіте (Рудь, Дон. зорі, 1958, 10); Сходи гороху добре переносять короткочасні приморозки (Зерн. боб. культ., 1956,18);
Сходи картоплі з’являються звичайно через 22-30 днів після садіння (Картопля, 1957, 86); * Образно. Ти [поет-революціонер] боровся за світ новий, ти ждав веселих сходів, — ось вони, нові паростки, нові розкішні сходи (Тич., III, 1957, 19); Семирічка знаменна буйними сходами в усіх ланках нашого багатогранного життя (Рад. Укр.,
1.ХІ 1960, 1); * У порівн. Наша любов, як перші ніжні сходи, таку легко й приморозити, і розірвати, мов тендітну стеблинку (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 159).
СХО́ДИ2, ів, мн. 1. Споруда, пристосування з горизонтальних виступів або щаблів, на які ступають, піднімаючись куди-небудь або спускаючись звідкись. Смутно похиливши голову, іде [Іфігенія] до моря, спиняється на найвищому щаблі сходів, що спускаються в море (Л. Укр., І, 1951, 162); Гранітні сходи двома широко розгорненими віялами стеляться згори вниз, важко вгрузаючи в землю (Кол., На фронті.., 1959, 71); Промчавши галопом по мармурових сходах на другий поверх, в їдальню влетів на прекрасному жеребці таращанець Савка Троян (Довж., І, 1958, 168); Ми входили в порожні високі зали,.. видиралися гвинтовими сховами у якісь башточки (Перв., Опов.., 1970, 45); * Образно. Там, далеко, огнів хороводи засвітились в небеснім гаю. Сходить вечір по зоряних сходах у кімнату блакитну мою (Сос., II, 1958, 15); Певні етапи суспільного життя тепер проходять швидше, життєві сходи що далі — то крутіші (Літ. Укр., 22.VІІ 1969, 1).
2. Те саме, що схі́дці 1. В чистім полі криниченька На чотири сходи, Любив козак дівчиноньку Не чотири годи (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 162); Від храму до моря йде стежка, виложена мармуром, вона спускається в море сходами (Л. Укр., І, 1951, 157); Краса місця вразила молодого князя. Висока гора неначе спадала наниз, розсипаючись дрібними горбами, неначе устеляла себе сходами до самої річки (Н.-Лев., VII, 1966, 20).
3. перен. Етапи, стадії розвитку чого-небудь. Вони [В. Бєлінський, О. Герцен, М. Чернишевськпй, М. Добролюбов] ніби знаменують сходи, якими йшла вперед і вгору революційно-демократична мисль Росії (Рильський, III, 1956,10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 892.