СХОДОЗНА́ВСТВО, а, с. Сукупність наукових дисциплін, що вивчають історію, економіку, мови, літератури, мистецтво, філософію, релігію, пам’ятки матеріальної і духовної культури народів Сходу; орієнталістика. Велику роль у популяризації культури східних народів відіграла Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства, що існувала в Харкові протягом 1925-1934 рр. (Рад. літ-во, 6, 1964, 134); Іван Франко всіляко підтримував і спрямовував молодого письменника [А. Ю. Кримського], усвідомлюючи, яке велике значення для розвитку рідної культури мають його праці в галузі сходознавства (Літ. Укр., 19.Х 1965, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 898.