СЮЖЕ́ТНО, присл., рідко. У сюжеті, за сюжетами. Шевченко в кожний народнопоетичний мотив вносив щось своє, оригінальне. Він умів сюжетно поєднати пісенні мотиви, урізноманітнити їхні смислові відтінки (Нар. тв. та етн., 1, 1961, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 908.