СЮЇ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до сюї́та. «Закувала зозуленька» і «Не співайте, півні» належать до протяжних ліричних пісень; «Ой, чия ти, дівчинонька» та «Пішла б я на музики» мають танцювальний характер. Розміщені пісні [у циклі «Дівоча доля»] за сюїтним принципом контрастового зіставлення окремих частин циклу (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 99).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 908.