ТАВРУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. Пас. до таврува́ти. В малярстві спроби відобразити дійсність деякими художниками розглядались як ілюзіонізм, таврувались як пасивне наслідування тощо (Тич., III, 1957, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 13.