ТАЙСТРИ́НА, и, ж., діал. Зменш. до та́йстра. Він збирався на зорі вирушати в дорогу. Мати поклала йому в тайстрину грудку сиру і окраєць кукурудзяного хліба (Томч., Закарп. опов., 1953, 13); У одного з пастушків знайшовся шматок кулеші в тайстрині… Він, розломив на три частини й мовчки давав (Хотк., Дов-буш, 1965, 77).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 17.