ТАКЕЛА́Ж, у, ч.
1. мор. Загальна назва суднових тросів, блоків, талів, гаків і т. ін., призначених для кріплення корабельного оснащення. Хвилі перекочувалися через палубу, і матроси хапалися за борти й такелаж, щоб якось утриматися на кораблі (Тулуб, В степу.., 1964, 276); Під могутніми ударами води тріщать шпангоути, а нестримний вітер грізно висвистує в такелажі… (Ткач, Крута хвиля, 1956, 157).
2. спец. Механізми й пристрої з тросами й ланцюгами, якими підіймають великі вантажі. Такелаж підіймального крана.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 21.