ТАЛМУДИ́СТ, а, ч.
1. Знавець, тлумач талмуду. І кого тільки тут не було:.. ратмани, бургомістри, судді, прокуратори з пером за вухом, довгобороді талмудисти в оксамитових кафтанах (Тулуб, Людолови, І, 1957, 167).
2. перен., розм. Той, хто сприймає будь-які теоретичні цоложення як догму без перевірки та доказів. Талмудист сліпо чіпляється за кожну букву теорії, ігноруючи суть теорії, вважає кожне положення теорії придатним для всіх часів і всіх обставин (Рад. Укр., 20.VI 1951, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 28.