ТАМАДА́, и́, ч. і ж. Господар, розпорядник товариської вечері, бенкету. За столами гості. В кожну мить хтось говорить для всіх, хтось звертається з реплікою, із запитанням. Особливо в цьому відзначався гарячий Геловадзе, прийнявши на себе обов’язки тамади (Ле, Право.., 1957, 339).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 30.