ТАМАРИ́НД, у, ч. (Татаrіпdus іпdіса L.). Тропічне вічнозелене дерево родини бобових, плоди якого використовують у медицині та кондитерській промисловості; індійський фінік. За ключами червоних гусей Він носився по луках услід,.. Де зелений росте тамаринд (Граб., І, 1959, 473).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 30.