ТА́МЕЧКИ, присл., част. Те саме, що там. — От тамечки під дзвіницею під низом є три малесенькі кімнаточки (Н.-Лев., IV, 1956, 278); — Хіба ж ви забули, як ми їхали степом і ви казали, що там сільрадівська толока і щоб я тамечки пас (Тют., Вир, 1964, 65); — Спіть мені тамечки! — м’яко звучить подільська говірка (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 553).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 31.