ТАНКОДРО́М, у, ч., військ. Спеціально обладнане місце для випробовування танків, самохідних артилерійських установок і т. ін., а також для навчання танкістів. — А що то там наш Самко робить?.. — А що робить, — відповідаю, — танки по танкодрому ганяє (Збан., Мор. чайка, 1959, 125); Михайленко згадав, як деякий час тому він прийшов на танкодром. Того дня молодий солдат уперше в житті побачив так близько танки (Рад. Укр., 23.II 1961, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 34.