Слово "тара" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТА́РА, и, ж.

1. Те, в що упаковується товар для зберігання або транспортування; пакувальний матеріал. В таку пору [під час війни] людям не до порожніх ящиків. Може, й справді ніхто не звернув би уваги на те, що він залишив свою тару (Гончар, III, 1959, 417); На час збирання потрібна тара, в яку безпосередньо знімають плоди і в якій їх перевозять (Колг. Укр., 7, 1956, 38); Діжки різної форми й величини, скриньки, мішки, гончарський і металевий посуд служили за тару для продуктів [у наших предків] (Літ. Укр., 17.IХ 1968, 4).

2. спец. Вага пакувального матеріалу, а також вага вагона, автомашини, у яких перевозять товари.

3. спец. Вантаж, що править за рівновагу до посуду, у якому зважують товар.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 37.