ТАРАБА́РСЬКИЙ, а, е, розм. Незрозумілий для сприймання. Він лаявся всякими тарабарськими словами, щось мимрив (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 467).
◊ Тараба́рська гра́мота: а) (іст.) один із видів тайнопису в південнослов’янських та давньоруських кириличних рукописах; б) щось безглузде; зовсім незрозуміле.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 38.