ТАЄМНИ́ЧИЙ, а, е.
1. Сповнений таємниць (у 2 знач.); загадковий, невивчений. Манив до себе [сад] розкішним холодом, темною зеленню, живим запахом та легесеньким, таємничим шепотом листя (Фр., V, 1951, 342); Настала тиха українська ніч.. — всі речі стали незнайомими, набравши зовсім іншого узагальненого нічиогв вигляду і почавши жити якимсь окремим таємничим життям (Довж., І, 1958, 85); Сиваші, оце гниле таємниче море, не перестають дивувати Дьяконова. Диво природи. Геологічна загадка (Гончар, ІІ,1959, 59); // Оповитий таємницею (про людину). Ця розмова.. загострила цікавість до таємничої постаті вченого (Смолич, І, 1958, 49); В судових документах раз у раз згадується цей таємничий демократ у шкіряному картузі (Кучер, Дорога.., 1958, 8); // у знач. ім. таємни́че, чого, c. Про що-небудь, сповнене таємниць, загадок.
2. Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; потойбічний. Таємнича доля судила Олені опинитись на чужій стороні хутко (П. Куліш, Вибр., 1969, 278); Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна (Коцюб., II, 1955, 307); // Який має чудодійну силу, чудодійні властивості; чарівний. Імператори Візантії.. мали численне наймане військо і флот, страхали своїх ворогів таємничим грецьким вогнем (Скл., Святослав, 1959, 144); Вчитель нахиляється до ступи й рукою вигортає звідти жменьку грубо стовченого борошна із таємничого зілля (Стельмах, І, 1962, 587).
Таємни́ча си́ла — про щось загадкове, недоступне людському пізнанню, потойбічне. Первісне людство.. пояснювало явища фізичного світу впливом вищих, таємничих сил (Бєлін., Вибр. статті, 1948, 95).
3. Який свідчить про наявність таємниці (у 1 знач.); який містить таємницю. — Не забудьте ж, що умовлено, — боком повернувшись до Михайла, таємничим тоном промовив Юлій і подав нам свою холодну долоню (Досв., Вибр., 1959, 35); Натискає [Врангель] пальцем на пелюстки і, коли кулька розкрилася, знов починає уважно розглядати оті таємничі знаки, яких удень так і не розгадав. Що вони мають значити? (Гончар, II, 1959, 381).
4. рідко. Те саме, що тає́мний 1. З матір’ю держав він [Ласкаро] раду Таємничую, на мигах, Як би того Атта Троля Приманити і забити (Л. Укр., IV, 1954, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 14.