ТВАРИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до твари́на. — Вони [оленятка] народилися в пургу, — промовив Юра, роздивляючись маленьких тваринок (Багмут. Щасл. день.., 1959, 250); Тяжко боролися за життя Данищуки в першу зиму. Якби не білі зайчики й білки — загинули б з голоду. Оті дрібні тваринки вирятували їх (Ірчан, II, 1958, 187).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 45.