Слово "твердий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТВЕРДИ́Й, а́, е́.

1. Здатний зберігати в сталих умовах свою форму та розмір на відміну від рідкого та газоподібного; протилежне рідкий, газоподібний. Тіла, які зберігають свою форму, ми називаємо твердими тілами (Фізика, І, 1957, 28); В надрах твердого тіла приховано ще багато таємниць (Ком. Укр., 2, 1969, 55); Вічне змагання провадили: все, що холодне,з гарячим.., все тверде — з рідким і текучим (Зеров, Вибр., 1966, 299).

2. Який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо; протилежне м’який. Вона почувала, що ніби стала на якийсь твердий грунт (Н.-Лев., IV, 1956, 254); Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? (Л. Укр., І, 1951, 126); Тяжко стомились гребці.. та по лавах твердих полягали (Зеров, Вибр., 1966, 244); // Який затвердів, затужавів. По твердому, рипливому снігу стелились довгі тіні (Коцюб., І, 1955, 70); Лише в одному місці він натрапив на польову більш-менш тверду доріжку між виноградниками (Гончар, III, 1959, 223); Земля була мерзла і тверда, як бетон (Тют., Вир, 1964, 481); // Міцний, не мулистий (про грунт). Це не було болото, це були орані поля, але так напоєні безперервними дощами, що під ними годі було добутись твердого дна (Гончар, III, 1958, 222); // Жорсткий на дотик. Мацаю стіни… так, стіни, тверді, холодні… (Коцюб., II, 1955, 190); // Черствий, не свіжий (про хліб і борошняні вироби); // у знач. ім. тверде́, до́го, с. Їжа, для пережовування якої потрібні певні зусилля. Зуби потрохи гояться, але дуже помалу — я все ще запух і не можу їсти твердого (Коцюб., III, 1956, 446); // у знач. ім. тверде́, до́го, с. Про міцний, не мулистий грунт. Третину шляху пройшли вони майже по твердому, і тільки тут.. мулисте дно запружинило під ногами (Гончар, III, 1959, 222).

Тверда́ земля́ — суша. А матрос ітиме від ліхтаря до ліхтаря. Йому залишилася година стояти на твердій землі (Ю. Янов., II, 1958, 34).

∆ Тверда́ вуглекислота́ див. вуглекислота́; Тверда́ пшени́ця — сорт пшениці, що має зерно найвищої якості. Зерно твердих пшениць містить на 2-4 проценти більше білка, ніж зерно м’яких пшениць,.. воно скловидне, з еластичною клейковиною (Хлібороб Укр., 2, 1965, 7); Тверде́ па́ливо — дерево, кам’яне вугілля, торф і т. ін., що під час спалювання дають тепло. Для печі-сушарні можна використовувати будь-яке тверде паливо (вугілля, брикети, дрова) (Наука.., 9, 1956, 22); Тверде́ покриття́ — асфальт, бруковий камінь і т. ін., якими покривають шляхи. В багатьох селах вулиці мають тверде покриття, водопровід (Хлібороб Укр., 3, 1967, 5); Тверді́ поро́ди — породи дерев з особливо міцною деревиною. До категорії твердих листяних порід відносять дуб, ясен, клен, бук (Лісівн. і поле-зах. лісорозв., 1956, 52); Тверді́ спла́ви — металеві сплави високої міцності та стійкості проти спрацювання. Радянські учені.. працюють над поліпшенням якості твердих сплавів і інших інструментальних матеріалів (Різальні інстр.., 1959, 3).

◊ Бу́ти (стоя́ти) на твердо́му гру́нті — мати стійке становище, бути впевненим у собі, у своїх можливостях. — Поки ще змога твоя і поки ще ти на твердому,.. Не шукай собі згуби… (Зеров, Вибр., 1966, 316); Горі́шок тверди́й був (ви́дався і т. ін.) див. горі́шок; Ста́ти на тверди́й грунт — здобути стійке становище, почути себе впевнено; Тверди́й, як (мов, немо́в і т. ін.) ка́мінь — дуже щільний, затверділий. — Скинув я старенькі ботиночки, повісив через плече, іду. Сонце пече, дорога тверда, мов камінь (Тют., Вир, 1964, 29); Гірська земля тверда, мов камінь (Чорн., Визвол. земля, 1959, 48).

3. перен. Фізично витривалий, сильний, дужий. Надто твердий Уже ти, Одіссею! Ні дух, ані тіло В тебе не слабнуть, Неначе усе воно в тебе з заліза! (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 218); Хай живуть тверді, мов кремінь, наші старики! (Рудь, Дон. зорі, 1958, 69); // Який має велику силу або свідчить про неї (про частини організму людини або тварини). Потиснув командир тверду руку Тимофію (Стельмах, II, 1962, 202).

4. перен. Непохитний, духовно сильний, зі стійкими переконаннями (про людину). — Я в правді твердий так, як дуб (Котл., І, 1952, 70); Потурайчин зацікавився, що видить [бачить] перед собою такого твердого чоловіка: сам один хоче йти насупроти цілої громади (Март., Тв., 1954, 285); Тарас бачив цей виїзд. І хоч він почував, що вже тверді духом його козаки, йому захотілося цієї урочистої в житті хвилини сказати своїм лицарям усе, що було в нього на серці (Довж., І, 1958, 258); В одному [Бородавка] був послідовний і твердий до кінця — у зненависті до шляхти (Тулуб, Людолови, І, 1957, 432); // Незламний, рішучий, стійкий (про характер людини і його риси). Мусиш бути творцем, мусиш бути певним своїх сил, мусиш мати і волю тверду, і сильні руки (Хотк., II, 1966, 312); Діти зразу ж оцінили твердий характер хлопця і його рішучість (Багмут, Щасл. день.., 1951, 60); // Який виражає рішучість, незламність, стійкість. Його слова плили кришталевою, чистою хвилею, були спокійні, розумні і тверді, як сталь (Фр., VI, 1951, 36); Вони [очі Тараса] і кату, й смерті в вічі Дивились з-під навислих брів, Тверді, уперті, бунтівничі (Бажан, Роки, 1957, 241); Голос у нього рівніший став і твердий (Головко, II, 1957, 90); // Позбавлений чуйності, лагідності, сердечності; суворий (про серце, душу). Музики заграли жалібну українську думку, ту думку, що може зворушити найтвердіше серце (Н.-Лев., I, 1956, 144); [Руфін:] І не дав я ліків моїй слабій, замученій дружині. Ох, ся тверда душа! Упертий розум! Чом я не міг зломити їх? (Л. Укр., II, 1951, 509).

Тверда́ рука́: а) (у кого) хтось має здатність підкоряти своїй волі інших, управляти; наполегливість, владність як риси чийогось характеру. — Знай, Семене,казав Мирослав,такої твердої руки, як у князя Романа, не буде (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 47); Він добрий і простий, але рука в нього тверда… Таким має бути кошовий… (Добр., Очак. розмир, 1965, 115); б) про сильну людину, що вміє організувати інших, повести за собою. А на давнім пожарищі Іскра братства тліла. Дотлівала, дожидала Рук твердих та смілих, — І дождалась… (Шевч., І, 1963, 261).

Тверди́й на сло́во див. сло́во.

5. перен. Який визначився остаточно; без вагань, сумнівів. Ми, радянські перекладачі, прийшли до одностайної твердої думки: ми вважаємо, що переклад з будь-якої мови на будь-яку мову принципово можливий (Рильський, IX, 1962, 60); Делегати, які виступали на конференції, заявляли про тверду рішимість колгоспників і працівників радгоспів добитися нових трудових перемог (Рад. Укр., 11.I 1959, 2); Щоб не хвилювати матір, Ляля поки що не казала їй про свій твердий намір залишитися в Полтаві (Гончар, IV, 1960, 43); // Цілеспрямований, певний. Комуністична партія.. взяла твердий курс на наукове управління економікою (Ком. Укр., 9, 1968, 29); Я слухав його мовчки,.. думав про невстояну закваску інтелігента, про болючість його нервів та про відсутність твердої лінії життя (Ю. Янов., V, 1959, 121); // Перейнятий упевненістю; чіткий. Нікому не хотілося починати розмову, бо ні в кого не було якоїсь твердої відповіді на те, що сталося (Мик., II, 1957, 367); Я сподівався почути від вас тверду думку спеціаліста і знайти спільника, але, здається, помилився (Собко, Біле полум’я, 1952, 164).

◊ Тверде́ сло́во — слово, обіцянка, шо не розходиться з ділом. Більшовицьке тверде слово — Хто не робить, той не їсть (Нар. тв. та етн., 4, 1958, 36); Закарпатські шахтарі дали тверде слово всі завдання.. виконувати достроково (Рад. Укр., 5.XI 1952, 1).

6. Непорушний, стійкий, не хисткий. Тверда точка опори; Тверда опора; // Який вимагає цілковитого підкорення, неухильного виконання. І знову ллється на Обушного пекучий струмінь скарг на безладдя, на відсутність твердого керівництва (Кир., Вибр., 1960, 354); Тверда влада; Твердий наказ; // Який міцно встановився; без порушень, без відхилень. На залізницях України діє тверде правило — вантажі селу відправляти на першу вимогу, в першу чергу (Рад. Укр., 30.III 1968, 3); Твердий порядок; // Який довільно не змінюється; сталий (про ціни, податок). Бідняцьке серце вже з перших днів збагнуло, що нова [Радянська] влада стоїть на його боці.. Встановила твердий податок замість продрозверстки (Речм., Весн. води, 1961, 85); [Дудар:] Держава потребує хліба ..Ви мусите його продати не спекулянтові, а державі за тверду ціну (Мик., І, 1957, 62); // Який не підлягає змінам, постійний. Єдиною твердою річчю.., чула Маруся, було почуття старої їмості. Тільки бабця одна щось знала певно, ніби посідала тайну життя (Хотк., II, 1966, 16); Усе було таким твердим і надійним, заміреним, ніби на тисячоліття… (Гончар, Тронка, 1963, 139); // Певний, надійний. Твердою гарантією і запорукою перемоги комунізму над капіталізмом є мудре і прозорливе керівництво Комуністичної партії на чолі з ленінським Центральним Комітетом (Ком. Укр., 1, 1959, 11).

7. Стійкий, впевнений (про ходу, рухи й т. ін.) — Прощавайте, мамо!раптом сказав він хрипло.. і твердою ходою подався услід за товаришами (Л. Укр., III, 1952, 568); У коридорі кроки, тверді, впевнені. Знайома постать у білому халаті (Дмит., Обпалені.., 1962, 6).

8. у чому, перен., рідко. Який добре знає що-небудь, володіє чимось. Пани перекидалися французькими фразами, хоч оба в французькій мові були не тверді і ширшої конверсації [конверзації] сею мовою не могли провадити (Фр., III, 1950, 265); // Глибокий, міцний (про знання). Тверді знання.

9. Різко окреслений. Над нашими головами, проти синього неба, вирізувались зубцями круті гострі верхи, поламані косогори з твердим верхнім обідком (Н.-Лев., II, 1956, 381); // Виразний, чіткий (про риси обличчя). Бере [Шешеня] фотографію молодої жінки..енергійної, з великими темними очима, з твердим і водночас ніжним малюнком міцно стиснутих губ (Ю. Янов., IV, 1959, 70); На вугластому обличчі [Гриця] з твердим підборіддям виступав прямий ніс (Панч, В дорозі, 1959, 103); // Прямий, рівний, розбірливий (про почерк). Я любив твої листи,.. вони були писані твоїм енергічним [енергійним], твердим, буйним почерком (Л. Укр., III, 1952, 689).

10. перен. Важкий, обтяжливий. Руїни перебув [народ], татарські лихоліття І панщини ярмо тверде (Фр., X, 1954, 43).

11. рідко. Міцний, глибокий (про сон). Заснула [Варвара] на поді таким твердим сном, що хоч гармати коти, то не добудишся (Март., Тв., 1954, 319); Голодуха не відповів. Очі йому склепилися, він.. заснув твердим сном (Довж., І, 1958, 253).

& Тверда́ вода́ — вода, що містить у собі велику кількість вапняних чи магнезіальних солей. Вода, в якій розчинений двовуглекислий кальцій, називається твердою (Таємн. вапна, 1957, 21); Тверда́ гру́па — група іменників або прикметників, основа яких закінчується на твердий приголосний. До твердої групи І відміни належать іменники, що в називному відмінку однини перед закінченням мають твердий приголосний звук (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 83); Тверде́ піднебі́ння — утворена черепними кістками і вкрита слизовою оболонкою верхня нерухома частина ротової порожнини; Тверди́й знак — назва літери «ъ» в російській абетці; Тверді́ при́голосні [зву́ки] — приголосні звуки, під час вимови яких середня частина язика не наближається до твердого піднебіння.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 46.