Слово "тиждень" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТИ́ЖДЕНЬ, жня, ч.

1. Одиниця виміру часу від понеділка до неділі включно. — А давно ж вони [Лящі] померли, бабусю? — Давненько.. На одному тижні й померли (Вовчок, І, 1955, 8); — Напрацюєшся цілий тиждень — в неділю хочеться одпочити, розвеселитися… (Коцюб., І, 1955, 451); — Краще я вас на тому тижні виряджу на Запорожжя. От де наука! От де школа! (Довж., І, 1958, 218); // Одиниця виміру часу, що дорівнює семи дням; семиденний строк. Їдеш на один день, а хліба бери на тиждень (Номис, 1864, № 9929); Вже більш як тиждень почалися заняття в школі (Сміл., Сашко, 1954, 286); // чого, який. Семиденний строк, призначений для проведення якоїсь громадської роботи, кампанії. Я не один про щастя марив, коли пішов під гул стихій у світлі лави комунарів в партійний тиждень бойовий (Сос., II, 1958, 431); Ухвалили затим Пропозицію Каті, Щоб негайно районом усім Тиждень саду почати (Криж., Срібне весілля, 1957, 304); Тиждень книжки.

Бі́лий ти́ждень — те саме, що Страсни́й ти́ждень (див. страсни́й); Велико́дній ти́ждень див. велико́дній; Ве́рбний ти́ждень див. ве́рбний; 3 ти́ждень — близько семи днів. — Уже з тиждень, як росту я [русалка]. З сестрами гуляю Опівночі. Та з будинку Батька виглядаю (Шевч., І, 1963, 358); Батько вже з тиждень як косить у поміщика сіно (Багмут, Опов., 1959, 10); Робо́чий ти́ждень див. робо́чий; Страсни́й ти́ждень див. страсни́й.

◊ Без ро́ку ти́ждень див. рік; Без ти́жня день — дуже короткий, малий строк. — Без тижня день живемо, а він уже з бродячим каторжанином зв’язався (Тют., Вир, 1964, 270); Погуби́ти ти́жні див. погубля́ти; Сім неді́ль (вихідни́х) на ти́ждень справля́ти (ма́ти і т. ін.) нічого не робити; байдикувати. — Там, у городі, розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Мирний, III, 1954, 72); Сім п’я́тниць на ти́ждень див. п’я́тниця.

2. у знач. присл. ти́жнями. Протягом тривалого часу, що в кілька разів перевищує семиденний строк. Канцелярська робота.. була такою неприємною і нудною, що я не виходив з будинку посольства тижнями (Довж., І, 1958, 18); В деяких місцях Сибіру або в тайзі Північної Америки можна тижнями ходити по лісових нетрях і не зустріти людину (Фіз. геогр., 5, 1956, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 109.