Слово "тикатися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТИ́КАТИСЯ1, ти́каюся, ти́каєшся і ти́чуся, ти́чешся, недок., ТКНУ́ТИСЯ, ткну́ся, ткне́шся і ТИ́КНУТИСЯ, нуся, нешся; наказ. сп. ти́кайся і ти́чся; док.

1. Різко торкатися чого-небудь, штовхатися чимось у що-небудь. Коли голова колони безшумно зупинялась, задні з розгону набігали на передніх, тикались носами у спини товаришам (Гончар, Новели, 1954, 71); Встав [Потап] на коліна, просто у сніг, і ткнувся лицем в зложені руки (Коцюб., II, 1955, 279); Задоволено повискуючи, намагався [собака] тикнутися холодною чорною цяточкою носа просто в обличчя дівчині (Коз., Сальвія, 1959, 224); // Рухаючись, ударятися об що-небудь; наштовхуватися на щось. Керманичі направляють дарабу на берег, і вона тикається носом у каміння (Хотк., II, 1966, 393); Він схоплюється і розуміє, що човен ткнувся в прибережний пісок (Донч., V, 1957, 13); Незабаром пліт знову шарпнуло, і він тикнувся у щось тверде (Голов., Тополя.., 1965, 106).

2. перен., розм. Безладно рухатися, кидатися, метатися. «Москвич» їхній, тикаючись між комбайнами та старими сівалками, поволі вибирається на просторе (Гончар, Тронка, 1963, 181); Повернулась [Майя] хвилин через п’ять — скулена й посиніла від холоду. Ткнулась до етажерки, до вікна, ніби щось шукала наосліп (Гур., Друзі.., 1959, 118).

3. перен., розм. Настирливо йти, проникати куди-небудь; лізти. * Образно. Всюди він тикався, у найменшу щілину пробивався, мовби на те, щоб скрізь люди відчули — він перший вітер весни (Грим., Подробиці.., 1956, 152); // Втручатися в чужі справи, в чуже життя. Був він ще сам не старий і здоровий та й не любив, як хто-небудь втручається та тикається в його роботу (Григ., Вибр., 1959, 267).

◊ Куди́ (де) не ткни́ся — скрізь. — Куди не ткнися, всюди він [Колісник] устряне і завжди його верх і затичка (Мирний, III, 1954, 274).

4. тільки недок., кого, чого, до когочого, перен., діал. Стосуватися. Там зайшли невеликі зміни, котрими, однак, молода дівчина мало займається, бо вони цілком її особи не тикаються (Коб., III, 1956, 343).

Що ти́четься кого, чого, до когочого, заст. — щодо кого-, чого-небудь; що стосується когось, чогось. Що тичеться до статей про театр, то я за це діло навдаху [навряд] чи візьмусь, бо я не теоретик і виконую так, як бог на душу покладе (Збірник про Кроп., 1955, 356).

ТИ́КАТИСЯ2, аюся, аєшся, недок., розм. Звертатися один до одного на «ти». Ми давні друзі, то чому б нам і не тикатися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 111 - 112.