Слово "тимчасовий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТИМЧАСО́ВИЙ, а, е. Який триває, існує або діє протягом деякого часу; протилежне постійний. Каса зачинена в зв’язку з тимчасовим припиненням руху на залізниці (Сміл., Сашко, 1957, 154); Зараз треба ще розчистити площі для майбутніх будов і поставити тимчасові бараки для будівників (Еллан, II, 1958, 102); Окружний, міський, районний комітет має позаштатних інструкторів, створює постійні або тимчасові комісії в різних питаннях партійної роботи (Статут КПРС, 1961, 21); Третій батальйон стояв у тимчасовій обороні серед степових горбів та балок (Гончар, III, 1959, 193); З допомогою Окуневського Леся взяла в тимчасове користування піаніно (М. Ол., Леся, 1960, 176); // Непостійний, минущий, скороминущий. Труднощі, злигодні після трьох років війни — справа, кінець кінцем, неминуча і тимчасова (Головко, II, 1957, 511); — Ну, у хлопця, мабуть, тимчасове захоплення [йти працювати на завод сталеваром]. Він піде в інститут (Донч., V, 1957, 411).

Тимчасо́вий у́ряд — контрреволюційний буржуазно-поміщицький уряд, створений у Росії після Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 р. й повалений Великою Жовтневою соціалістичною революцією. Розпочатий Тимчасовим урядом наступ на фронті не відповідав інтересам широких трудящих мас і тому дуже швидко провалився (Ком. Укр., 12, 1966, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 113.