ТИСЯЧОПУДО́ВИЙ, а, е. Вагою в тисячу пудів. Поважно бамкав важенний тисячопудовий дзвін, найстарший (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 372); Долаючи бруствер перед Яреськом, танк всією своєю тисячопудовою масою сталі здибився над ним, затулив усе небо… (Гончар, II, 1959, 375).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 127.