ТКА́ЦТВО, а, с.
1. Виготовлення, виробництво тканин; галузь текстильної промисловості, пов’язана з виробництвом тканин. Ткацтво на території західних областей України і, зокрема, Львівської області, має давні традиції (Матер. з етногр.., 1956, 21).
◊ Худо́жнє тка́цтво — виготовлення, виробництво декоративних тканин і художньо оформлених тканих виробів. Ткані перебором рушники, різноманітні плахти, смугасті запаски, різнобарвні крайки, хустки та інші тканини XVIII — початку XX ст. дають повну уяву про мистецтво художнього ткацтва на Україні (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 35).
2. збірн., заст. Ткачі. Все ткацтво зійшлося (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 153.