ТОВСТЕЛЕ́ЗНИЙ, а, е, розм. Дуже товстий. Шавкун ламав уже голову, нишпорив по товстелезних томах законів, чи не знайдеться чого, щоб випровадити з управи члена, котрий, як він боявся, міг стати йому на переметі (Мирний, І, 1949, 384); Коло похідної, на колесах, кухні Андрій зустрів не тільки товстелезного пітного чолов’ягу, а ще й знайомого вже йому пана Броніслава, того самого білявого сержанта, що розсік йому канчуком щоку (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 29); Тисячотонні шаланди на товстелезних залізних тросах поверталися важко, як потворні морські дива (Донч., II, 1956, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 166.