ТОГОЧА́СНІСТЬ, ності, ж. Час, період в минулому, позначений певними історичними подіями, явищами або життям і діяльністю кого-небудь. Драма Лесі Українки [«Руфін і Прісцілла»], написана в роки спаду революції і настання реакції, наголошувала на багатьох актуальних питаннях тогочасності (Рад. літ-во, 18, 1955, 218).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 171.